«Успіх починається з волі людини –усе залежить від стану розуму»

Головні напрямки роботи практичного психолога

•Діагностичний

•Консультаційний

•Просвітницький

•Корекційно-розвивальний

•Організаційно-методичний

•Навчальна діяльність

•Зв’язки з громадскістю

Консультаційна робота

З батьками з питань:

•Адаптації учнів до навчання в школі;

•Проблеми з навчанням та поведінкою;

•Психологічна допомога в кризових ситуаціях;

•З особистісних проблем, міжособистісного спілкування;

•З питань профілактики негативних звичок;

•Профорієнтаційні консультації;

•З питань обдарованості

З учнями з питань:

•Особистісних проблем;

•Профорієнтаційних;

•Міжособистісного спілкування;

•Толерантного відношення один до одного;

•Заниженої самооцінки та завищеної тривожності;

•Виходу зі стресових станів;

•“Хронічної втоми”;

•Спілкування “вчитель-учень”, “батьки-діти”.

З учителями з питань:

•Соціального статусу учнів та сімей;

•Шляхи взаємодії в період адаптації 5-х,10-х класів;

•Особистісних проблем

•Міжособистісного спілкування

•Професійного вигорання

•Робота з учнями різного типу поведінки та психічних станів

Суть роботи психолога в школі

Суть роботи психолога в школі полягає в пошуку оптимального способу взаємодії дитини, її родини, всіх учасників педагогічного процесу.

Його призначення – допомогти дитині адаптуватися до вимог і правил школи, а педагогам у створенні умов для успішного навчання і розвитку дитини, свого певного комфортного внутрішнього середовища.

Психологічний супровід навчання і виховання будується, виходячи з особливостей навчального закладу, контингенту учнів, традицій і творчого потенціалу педагогічного колективу, на виборі індивідуального «маршруту» супроводу, тобто програм, спрямованих не лише на вирішення проблем і ускладнень, але й на їх запобігання.​

У чому ж полягає робота психолога в школі?            

Основним завданням психолога в школі є діагностична і корекційна робота. До нього звертаються за допомогою у визначенні пізнавальних процесів учнів для діагностики та корегування уваги, пам'яті, мислення та емоційної поведінки дітей. В залежності від віку школярів ця робота включає в себе ігрові та рисункові методи. Психолог бере участь у проведенні позакласних заходів, таких як різні конкурси та класні години. В обов'язки психолога входить складання психологічної характеристики дитини, яка розкриває його розвиток і психологічне здоров'я. Визначення психологічного клімату в сім'ї, інтересів дитини так само входить в сферу діяльності шкільного психолога.

До нього мають право звернутися не тільки вчителі і учні, а й батьки за допомогою у вихованні або виправленні яких або відхилень у своєї дитини. Так як школа - це перший досвід життя в соціумі для дітей, то нерідко виникають ситуації, в яких дитина змушена йти на конфлікти, як зі своїми однолітками, так і з учителями. Врегулювання таких ситуацій так само лягає на плечі шкільного психолога. Він зобов'язаний навчити маленького члена суспільства жити всередині колективу, знаходити компромісні рішення і виходи з конфліктних ситуацій. Велике значення має робота над виробленням у дитини власного позиціонування в навколишньому світі, його зізнатися сприйняття. Неправильно вважати, що психолог займається лише тестуванням, а уроки психології не обов'язкові і тільки забирають навчальний час.

Справжня робота психолога полягає в допомозі розвитку логічного мислення дитини, умінні вибору з декількох можливих напрямів поведінки одного найбільш прийнятного в даній ситуації. Ці навички формують цілісну особистість учня, а в наслідку орієнтують його на успішне досягнення поставлених цілей.

Беручи до уваги всі перелічені фактори слід зазначити, що в нашій школі психологічна робота за своєю спрямованістю ділиться на три напрями:

• робота з учнями;

• робота з педагогічним колективом;

• робота з батьками.​

І. Робота з учнями

Складається із профілактичної, діагностичної та корекційно-розвивальної діяльності.

До профілактичної діяльності можна віднести:

• проведення профілактичних лекцій за різноманітними темами, серед яких профілактика тютюнопаління, алкоголізму та наркозалежності, попередження насильницької поведінки і т.п.;

• ознайомлення із статистичними даними щодо запропонованих тем, створення власної статистики;

• проведення інтерактивних занять, ігор, круглих столів, диспутів;

• перегляд відео матеріалів з метою попередження адиктивної поведінки.

Діагностична робота передбачає:

• дослідження психологічної адаптації учнів 1-х, 5-х та 10-х класів;

• дослідження пізнавальної сфери школяра (увага, пам`ять, мислення);

• дослідження професійних здібностей і нахилів старшоклассників;

• дослідження особливостей емоційної сфери учня та його особистості в цілому;

• дослідження мотиваційної сфери і спрямованості особистості учня;

• дослідження міжособистісних стосунків та взаємин в колективі та родині.

Особлива увага приділяється дослідженню особистісної сфери і в першу чергу психофізіологічних показників.

Корекційно-розвивальна робота ведеться переважно за індивідуальним запитом (індивідуальною потребою).

Консультативна, просвітницька, навчальна діяльність включає в себе велику кількість ознайомчих бесід, зустрічей з цікавими людьми, з представниками соціальної служби, громадських та молодіжних організацій. Проводиться консультування з питань адаптації до нових умов навчання, складових успіху сучасної молодої людини, мотивації і результативності навчання.​

ІІ. Робота з педагогічним колективом:

Містить в собі дослідження особистісної сфери учителя, міжособистісних взаємин (взаємин в педагогічному колективі), факторів, що сприяють або заважають розвитку вчителя, виявляють стиль спілкування з учнями і т.п.

Крім того, педагогічний колектив повинен бути завжди в курсі останніх психологічних новинок, починаючи від оптимізації міжособистісного спілкування, і, закінчуючи особливостями поведінки людей, схильних до адиктивної поведінки.

Для цього ми широко використовуємо психологічні тренінги, арттерапевтичні заняття для вчителів з метою релаксації, а також стимуляції їх творчого потенціалу.​

ІІІ. Робота з батьками:

Так само, як і напрями роботи з учнями та вчителями, робота з батьками здійснюється якомога різнобічно: це і просвітницькі виступи на батьківських зборах, і розробка буклетів з актуальних питань (висвітлення проблем і надання порад); вивчення міжособистісних стосунків (дитина – батьки, батьки – батьки, батьки – учителі, учителі – учні) та вивчення «задоволеності» чи «незадоволеності» роботою школи з боку батьків. З батьками працюємо як у групах , так і індивідуально.​

VІ. Навчальна діяльність психолога

Підготовка до різних конкурсів, змагань, різноманітних зборів, засідань.

Аналітична робота полягає у зведенні всіх існуючих даних щодо кожного класу і кожного учня. На базі цих даних робляться висновки та певні рекомендації для учнів, для їх батьків, вчителів стосовно вирішення виявлених проблем. Рекомендації можуть бути універсальними (одні й ті самі для кожного учня і для кожного класу), а можуть бути індивідуальними. Рекомендації дозволяють застосовувати індивідуальний підхід для кожного, особливо до тих, хто потрапляє у створену картотеку дітей «групи ризику». Можуть бути спрогнозовані й описані певні варіанти поведінки окремих учнів у різних навчальних або критичних, стресових ситуаціях.

Системна комплексна робота психолога, класних керівників, учителів, батьків, спрямована на дітей, дає позитивні результати.

Накопичений досвід реалізації різноманітних форм взаємодії учнями, педагогами і батьками дозволяє стверджувати, що кожна з них окремо дає можливість досягти поставленої цілі. Однак, комплексне використання всіх цих форм дає набагато відчутніші результати, сприяє вирішенню вузьких задач, дозволяє вибудувати індивідуальний психолого-педагогічний підхід для кожної дитини.

Поради батькам

Психологічний супровід першокласника

Поради батькам майбутніх першокласників

Адаптація дітей до школи

Готуємо дітей до школи

Психологія підлітка

Виховання проблемного підлітка

Як батькам упоратися з булінгом

Глузування та знущання над дітьми однолітків уже стали частиною шкільного життя. І з роками масштаби цього явища тільки збільшуються. На Заході його прийнято називати булінгом.

Багато батьків уважають, що булінг не така серйозна проблема, як уживання школярами заборонених речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків), проте його наслідки можуть бути дуже важкими та тривалими. Багато дітей спеціально уникають відвідування школи, тому що бояться цькування. Булінг негативно впливає не тільки на тих, хто терпить образи та знущання, а й на тих, хто їх завдає.

Діти, яких кривдять у школі, частіше схильні:

Погано вчитися.
Матизанижену самооцінку.
Переживатидепресивний стан.
Проявлятиагресивність, щоб захистити себе й помститися своїм кривдникам.
Діти, які ображають інших, частіше схильні:

Погано вчитись.
Палити та вживати алкоголь.
Скоювати злочини в майбутньому.
Батьки можуть зіграти важливу роль у запобіганні проявів булінгу. Ось кілька порад про це:

Навчайте дітейвирішувати проблемиконструктивно, без агресивності, хваліть їх, коли в них це виходить.
Хваліть їх, коли вони добре поводяться, це допоможе їм підняти самооцінку. Дітям потрібнавпевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.
Спитайте в дітей,як пройшов їх день у школі, уважно вислухайте, що вони розповідають про шкільне середовище, своїх однокласників і проблеми.
Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромляться розповідати, що їх ображають. Можливо, у вас буде тільки один шанс на те, щоб допомогти дитині.
Якщо ви бачите, що когось ображають, обов'язково заступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька.
Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.
Нікого не ображайте самі. Якщо дітей ображають удома, вони будуть зганяти злість на інших. Якщо ваша дитина бачить, що ви ображаєте когось іншого, глузуєте над ним або брешете про когось, вона буде чинити так само.
Підтримуйте шкільні програми боротьби з булінгом. Якщо у школі такої програми немає, організуйте її самі разом з іншими батьками, учителями та волонтерами.
Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Більшість дітей соромляться зізнатись у тому, що над ними знущаються. Вони можуть нікому про це не розповідати. Якщо ваша дитина все-таки прийшла до вас по допомогу, поставтесь до цього серйозно. Якщо дитина вперше попросила про допомогу, але до неї не поставилися серйозно, вдруге вона вже до вас не звернеться.

Якщо ваша дитина не звертається до вас по допомогу, зверніть увагу на такі ознаки, які свідчать про те, що вона стала жертвою булінгу:

Дитина стає замкнутою.
Утрачає друзів.
Гірше вчиться.
Утрачає інтерес до занять, які раніше любила.
Її одяг порваний або забруднений.
Вона приходить додому із синцями.
Просить більше кишенькових грошей.
Якщо ви думаєте, що вашу дитину ображають або ж дитина сама вам про це сказала, ви можете їй допомогти. Батьки найкраще впливають на впевненість дитини в собі й можуть навчити її найкращи